Києво-Печерська лавра – одна з найвизначніших історичних і духовних пам’яток України, відома далеко за межами держави. Це давній монастирський комплекс у Києві, який майже тисячу років відіграє важливу роль у релігійному, культурному та суспільному житті країни.
Словом лавра називають найбільші та найвпливовіші чоловічі монастирі у православній традиції. Лаври мають особливий статус і зазвичай підпорядковуються безпосередньо найвищій церковній владі.
Як видно з назви, ця лавра розташована в Києві. Частина назви «Печерська» походить від слова печери. Саме з печер почалася історія цього монастиря у XI столітті: перші ченці оселялися в підземних келіях (печерах) на схилах правого берега Дніпра. Згодом навколо печер розбудували великий монастир із храмами, дзвіницями, мурами та іншими спорудами.
Наприкінці XII століття монастир набув статусу лаври. Тут писали хроніки, переписували книги, розвивали освіту та мистецтво, зокрема іконопис. Це був один з головних духовних центрів тогочасної держави – Русі (про назви «Русь» і «Київська Русь» ми писали тут).
Комплекс Лаври поєднує понад 140 споруд XI–XIX століть на території понад 25 гектарів. Тут можна побачити величні собори, барокові церкви, знамениту Велику лаврську дзвіницю, а також чудові панорами Києва над Дніпром. Архітектура Лаври є важливою частиною української культурної спадщини.
У 1990 році Києво-Печерську лавру внесли до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це означає, що її цінність визнає весь світ.
Лавра залишається не лише історичною пам’яткою, а й місцем, яке для сучасних українців продовжує бути духовним, культурним і національним символом. Тут і зараз діє чоловічий монастир, який має назву Свято-Успенський Києво-Печерський монастир, – щоправда, сучасні ченці живуть не в печерах. У печерах зберігаються мощі колишніх мешканців лаври, серед них – особливо шанованих у православ’ї святих. Ці печери доступні паломникам та туристам для відвідування. Проте правила доступу до окремих об’єктів лаври (особливо на території так званої Нижньої лаври, де розташовані власне монастир і печери) можуть змінюватися залежно від безпекової ситуації.
Для збереження лаври як історико-культурного об’єкта у 1926 році було створено Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Зараз це найбільший музейний комплекс України й один із найбільших музейних комплексів Східної Європи. Крім храмів і пам’яток архітектури XI–XIX століть, тут є музеї, виставки, наукові фонди та реставраційні майстерні.
Більше про Києво-Печерську лавру можна довідатися на сайті Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»: https://kplavra.kyiv.ua/
Словом лавра називають найбільші та найвпливовіші чоловічі монастирі у православній традиції. Лаври мають особливий статус і зазвичай підпорядковуються безпосередньо найвищій церковній владі.
Як видно з назви, ця лавра розташована в Києві. Частина назви «Печерська» походить від слова печери. Саме з печер почалася історія цього монастиря у XI столітті: перші ченці оселялися в підземних келіях (печерах) на схилах правого берега Дніпра. Згодом навколо печер розбудували великий монастир із храмами, дзвіницями, мурами та іншими спорудами.
Наприкінці XII століття монастир набув статусу лаври. Тут писали хроніки, переписували книги, розвивали освіту та мистецтво, зокрема іконопис. Це був один з головних духовних центрів тогочасної держави – Русі (про назви «Русь» і «Київська Русь» ми писали тут).
Комплекс Лаври поєднує понад 140 споруд XI–XIX століть на території понад 25 гектарів. Тут можна побачити величні собори, барокові церкви, знамениту Велику лаврську дзвіницю, а також чудові панорами Києва над Дніпром. Архітектура Лаври є важливою частиною української культурної спадщини.
У 1990 році Києво-Печерську лавру внесли до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це означає, що її цінність визнає весь світ.
Лавра залишається не лише історичною пам’яткою, а й місцем, яке для сучасних українців продовжує бути духовним, культурним і національним символом. Тут і зараз діє чоловічий монастир, який має назву Свято-Успенський Києво-Печерський монастир, – щоправда, сучасні ченці живуть не в печерах. У печерах зберігаються мощі колишніх мешканців лаври, серед них – особливо шанованих у православ’ї святих. Ці печери доступні паломникам та туристам для відвідування. Проте правила доступу до окремих об’єктів лаври (особливо на території так званої Нижньої лаври, де розташовані власне монастир і печери) можуть змінюватися залежно від безпекової ситуації.
Для збереження лаври як історико-культурного об’єкта у 1926 році було створено Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Зараз це найбільший музейний комплекс України й один із найбільших музейних комплексів Східної Європи. Крім храмів і пам’яток архітектури XI–XIX століть, тут є музеї, виставки, наукові фонди та реставраційні майстерні.
Більше про Києво-Печерську лавру можна довідатися на сайті Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»: https://kplavra.kyiv.ua/
Автор
.jpg)
Ірина Прожогіна
Філологиня, доцентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Досліджує українську мову та культуру і викладає українську мову іноземцям.