Що таке вишиванка і чи можна іноземцеві її носити?

Для багатьох людей вишиванка — один із найвідоміших символів української культури. Її носять в Україні та за кордоном, на свята й у повсякденному житті, на офіційних заходах і просто тому, що вона подобається. 
 

Вишиванка — це сучасна назва традиційної української сорочки, прикрашеної вишивкою. Традиційна вишивана сорочка є одним з елементів українського народного вбрання. Вишиті сорочки носили і чоловіки, і жінки. Такі сорочки могли бути святковими або буденними і дуже різнилися за кроєм, матеріалами, техніками, кольорами й орнаментами залежно від регіону і навіть конкретного села. Орнамент на сорочці був свого роду паспортом. Вишивка могла позначати вік людини, її сімейний стан і навіть роль у громаді.
Тому не існує однієї «правильної» української вишиванки. Те, що сьогодні називають вишиванкою, може бути як сучасною сорочкою, натхненною традиційними зразками, так і точною реконструкцією сорочки певного регіону.
 

Слово вишиванка звучить повсюдно — у новинах, у магазинах, у розмовах. Водночас українські культурологи та мистецтвознавці, зокрема дослідники текстильної спадщини, а також вишивальниці та вишивальники (так, серед майстрів є чоловіки) вживають термін вишита сорочка. Причина проста: вишиванка — це розмовне слово, що виникло у побутовому мовленні, тоді як назва вишита сорочка точно описує предмет і підкреслює його статус повноцінного об'єкта матеріальної культури. Тож фахівці вважають, що сама форма слова вишиванка непомітно знижує культурну вагу речі, а в контексті сьогоднішньої боротьби України за збереження своєї культурної спадщини та ідентичності точність термінології має значення. Проте у повсякденному вжитку, якщо не йдеться про культурний спадок, музейні експонати тощо, можна вживати й слово вишиванка.

Звісно, можна.
Вишиванка не є культурним атрибутом, який дозволено носити лише людям українського походження. Людина іншої національності може вдягати українську вишиванку, якщо вона цікавиться українською культурою, хоче продемонструвати солідарність з Україною або просто цінує цей одяг.
Це не є культурним привласненням саме по собі, адже культурне привласнення передбачає використання елементів іншої культури через її експлуатацію чи пригнічення. Сам факт одягання вишиванки людиною неукраїнського походження не робить її носіння привласненням.
Навпаки, для багатьох українців позитивне й шанобливе ставлення іноземців до української культури, зокрема свідоме вдягання вишиванки, є виявом поваги та підтримки.
Є лише кілька речей, про які варто пам'ятати. По-перше, добре купити сорочку в українського майстра чи майстрині або бренду, а не придбати масову підробку сумнівного походження: це підтримує реальних ремісників і гарантує автентичність виробу. По-друге, коли є можливість, варто запитати у продавця, який регіон або яку локальну традицію презентує придбана сорочка, якщо вона створена як реконструкція чи репліка автентичної сорочки, а не є дизайнерським виробом. Можна також запитати продавця чи знайомого українця, яке значення має той чи інший орнамент: така цікавість сприймається з великою теплотою, хоча, правду кажучи, символіка орнаментів часто не є доведеною. По-третє, День вишиванки — третій четвер травня — є чудовою нагодою вдягнути сорочку вперше: у цей день її носять мільйони людей по всьому світу, і приєднатися до них означає стати частиною живої традиції.
 

Чимало відомих людей публічно носили українську вишиванку. Канадський прем'єр-міністр Джастін Трюдо одягав її на заходи з нагоди Дня вишиванки у Канаді — країні, де проживає одна з найбільших українських діаспор у світі. Колишній президент США Білл Клінтон отримав вишиту сорочку у подарунок під час свого візиту до Києва у 1995 році й сфотографувався у ній. Польський президент Анджей Дуда вдягав її на зустрічах із українською громадою.
Але це не нова традиція. Відомі світлини фронтмена гурту "The Doors" Джима Моррісона в українській вишитій сорочці зроблені в 1966 р. Ймовірно, цю сорочку Моррісону подарував Енді Воргол, який за походженням був українцем (насправді його звали Андрій Варгола).
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року вишита сорочка набула виразного політичного змісту: її носіння іноземними лідерами та публічними особами стало символом солідарності. На світлині до цього допису ви бачите королеву Іспанії Летицію, яка вбрана у сорочку, вишиту майстринею з Івано-Франківська, фото зроблено у березні 2022 р. Щороку в День вишиванки іноземні дипломати та журналісти, які працюють в Україні, вбираються і фотографуються у вишитих сорочках.
Фото знаменитостей у вишиванках можна переглянути тут.
 
Вишита сорочка — не музейний експонат і не костюм для фольклорного фестивалю. Це жива річ, яка одночасно зберігає пам'ять і вписується у сьогодення. Саме тому, коли іноземець одягає її з пошаною, це викликає в українців взаємну повагу та вдячність за підтримку.