Нині, в умовах війни, час від часу лунають звинувачення на адресу України в націоналізмі чи утисках представників інших, окрім українського, етносів. Та насправді наша країна – це багатонаціональна держава, справжня мозаїка народів і культур, де різні традиції й історії живуть пліч-о-пліч і збагачують один одного.

Безперечно, найчисельнішою і титульною нацією України є українці – їх відсоток становить 78% від загальної кількості населення. Решту 22% складають понад 100 національних спільнот: кримські татари (близько 0,5%), росіяни (близько 17%), поляки, угорці, румуни, болгари, євреї, роми, вірмени та інші етнічні групи. 

Розселення етносів на території України має виразну регіональну специфіку. Так, найбільша концентрація українців спостерігається в центральних, північних та західних областях, тоді як іншим регіонам притаманна більша етнічна різноманітність. До прикладу, найбільша кількість етнічних угорців, румун і поляків налічується у прикордонних до Угорщини, Румунії і Польщі регіонах. Греки мають давню історію проживання на території України, зокрема на узбережжі Чорного моря і у Приазов’ї. Найбільша кількість етнічних молдаван і болгар мешкає в південних регіонах зокрема на півдні Одеської області.

Кожна з етнічних груп має власну мову, традиції, свята, кулінарні та музичні звичаї, які роблять культурний простір України багатогранним і унікальним і розвиток яких заохочується і підтримується українською державою. Кримські татари відновлюють культурну спадщину після депортацій, західні меншини підтримують освіту рідною мовою, а історичні громади зберігають і передають унікальні традиції своїх міст і сіл. Етнічна різноманітність формує багатоголосий соціальний діалог, сприяє взаємоповазі й толерантності. 

Конституція України гарантує громадянам України незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення, а також захищає культурну самобутність, мову та традиції національних меншин і корінних народів. Так, діти національних меншин можуть навчатися рідною мовою у школах та класах з українською або двомовною програмою, підтримуються курси та факультативи з мов національних меншин. 

Окрім того, держава активно підтримує розвиток культурних і мовних програм, фестивалів, центрів та освітніх ініціатив, що допомагають передавати спадщину наступним поколінням. Саме ця мозаїка народів робить Україну унікальною: різні традиції й історії переплітаються, створюючи багатогранний образ держави, де минуле, сучасність і спільне майбутнє зливаються в єдину культурну картину.