Національний музей народної архітектури та побуту України на південній околиці Києва є найбільшим скансеном в Україні й одним із найбільших у Європі. Його площа — 133,5 гектара, тому зауважте, що відвідування музею займе у вас цілий день. Правду кажучи, ми не знаємо, чи вдавалося комусь за один день обійти всю територію цього музею так, щоб зазирнути до кожної хати, церкви чи млина й ознайомитися з їхніми експозиціями.

Національний музей народної архітектури та побуту України — це архітектурно- ландшафтний комплекс, який охоплює всі історико-етнографічні регіони України: Полісся, Слобожанщину та Полтавщину, Карпати, Наддніпрянщину, Поділля та Південь. Із цих регіонів на територію скансену перевезли і встановили, гармонійно розташувавши в мальовничій місцевості, близько 300 пам'яток народного будівництва XVI–XX ст. — традиційні житлові та господарські будівлі (хати, комори, млини різного типу, кузні, криниці тощо) давнього українського села, а також притаманні йому культові споруди (дерев’яні церкви, каплиці). Найстарішим архітектурним експонатом є хата другої половини XVI століття з Волині.

Фондове зібрання музею формувалося впродовж десятиліть і нині налічує понад 83 000 музейних предметів, частину з яких представлено в інтер’єрах експозицій. Ці автентичні предмети побуту, твори народного мистецтва та знаряддя праці знайомлять відвідувачів з основними й допоміжними заняттями українців різних етнічних груп (поліщуків, гуцулів, бойків, лемків та інших) та регіонів, зокрема із землеробством, тваринництвом, садівництвом, рибальством, гончарством, ткацтвом, чоботарством, броварством, деревообробним промислом тощо.

Працівники музею не лише піклуються про те, щоб підтримувати в належному стані будівлі та їхні інтер’єри, а й упорядковують прилеглі до хат та інших споруд ділянки: сіють квіти, саджають кущі, сушать запашні трави під сволоками хат, тобто роблять те, що споконвіку робили господарі біля своїх осель.

Ландшафт місцевості скансена неоднорідний: тут є пагорби, долини, яр, ліс та байраки. Завдяки цьому співробітникам музею вдалося розташувати частини експозиції так, що це наближено до реальних ландшафтних особливостей різних регіонів: наприклад, експозиція Карпат розташована на крутих пагорбах. Таким чином, відвідувачі не лише знайомляться з народною архітектурою та предметами побуту різних регіонів України, але й опиняються у властивому певному регіону ландшафті, так що виникає враження занурення в географію, побут і культуру відповідного етнографічного регіону.

Кияни часто називають цей музей Пироговом — за назвою селища Пирогів, у якому він розташований. Саме назва «Пирогів» є нормативною в українській мові й у топоніміці, тоді як назви «Пирогово» чи «Піроґово» є русифікованими, тому уникайте їх. Нині Пирогів входить до меж Києва, тож офіційна адреса музею — м. Київ, вул. Академіка Тронька, 1. Дістатися можна від станції метро «Виставковий центр» громадським транспортом, після чого потрібно пройти пішки. Оскільки територія музею велика, то варто подбати про зручне взуття. На території є невеликий фудкорт і торговельні кіоски.

Музей у Пирогові вартий відвідування в будь-яку пору року, але за сприятливої погоди. Якщо ви в Києві надовго, радимо відвідати цей музей під час народних чи релігійних свят, адже тоді на території музею виступають фольклорні колективи, проводяться майстер-класи, і ви самі зможете взяти участь у традиційних святкуваннях. У церквах на території музею в певні дні відбуваються релігійні служби й проводяться обряди. Довідатися про актуальні заходи музею можна на його сайті: https://www.pyrohiv.com/