Якщо коротко — це неправда.

Міф про те, що українська мова є діалектом російської, вигадали росіяни. Українська, російська й білоруська — це три різні східнослов’янські мови, кожна з яких має свою систему, історію і свій шлях розвитку. Це підтверджують історичні та лінгвістичні факти.

Дослідження доводять існування раннього та незалежного розвитку української мови, що починається безпосередньо від праслов’янського періоду. На території сучасної України вже у IV–VII століттях сформувався союз слов’янських племен, де відбувалася тісна мовна взаємодія. Саме в цьому середовищі почала формуватися майбутня українська мова на основі місцевих діалектів. Російська ж мова розвивалася значно пізніше і в зовсім іншому регіоні. 

Численні фонетичні та граматичні особливості, які сформувалися в період давньоукраїнської мови (XI–XIV ст.), свідчать про самостійну еволюцію української мови, що відрізняє її від інших слов’янських мов.  Перші письмові докази існування української мови, яка відрізнялася від інших слов’янських мов, зокрема від російської, зустрічаються в літописі 1073 року. Крім того, важливим джерелом є графіті на стінах Софійського собору в Києві. Вони датуються XI–ХІI століттями і чітко свідчать про те, що жителі Києва тоді вже говорили українською (науковці називають її давньоукраїнською). Це видно з системних особливостей фонетики (які відтворюють усне мовлення), лексики (зафіксовано питомі слова, відсутні в інших мовах), граматики (зокрема, вживання кличного відмінка і особливих закінчень деяких відмінків).

Так само як у різних писемних пам’ятках ХІ–ХІІ ст. є явні ознаки давньоукраїнської мови, в окремих пам’ятках того ж часу простежуються ознаки новгородської мови (яка, на думку мовознавців-славістів, могла б розвинутися в окрему мову, якби не експансія московитів, що призвела до знищення Новгородської держави); у ХІІІ–ХІV ст. у низці пам’яток виявляються явні ознаки білоруської мови і зовсім немає ознак тієї мови, яку пізніше назвуть російською (великоруською).

У подальшому українська мова зберегла притаманні лише їй фонетичні риси, граматичні та лексичні особливості, які в сукупності формують її систему, відмінну від системи будь-якої іншої мови. У ній збереглися риси, яких немає в жодному діалекті російської мови.

Про те, скільки років українській мові, ми писали тут.